Сьогодні дуже часто ми чуємо про те, що насильства в сім’ї не повинно бути. Проте також часто ми чуємо про випадки скоєння насильства чоловіка над жінкою, батьків над дітьми. Найстрашніше те, що рамки сімейного насильства виходять за межі дому – і розширюють їх діти, які потерпають від насильства в сім’ї, скоюючи жорстокі вчинки по відношенню до своїх однолітків.

Що таке сімейне насильство? Ідеальна сім'я представляється ледь не раєм, в якому можна сховатися від небезпек незнайомого миру. Проте для багатьох сімей реальністю є постійні випадки насильства, а рідний будинок стає небезпечнішим, ніж вулиця. Вірогідність отримати травму від близької людини, іноді набагато вище, ніж від незнайомця. Дуже багато людей стикаються з тим, що удома, за закритими дверима, їх чекає: - приниження; - ізоляція від друзів і родичів; - реальні фізичні пошкодження або загроза їх отримання; - сексуальне примушення.

Все описане вище – це приклади домашнього насильства, яке включає насильство з боку друга, партнера, подружні образи і биття, жорстоке поводження з дітьми. Сімейне насильство представлене як фізичними і сексуальними образами, так і психологічним тиском.

Сімейне насильство – це ситуації, що постійно повторюються, коли один з членів сім'ї контролює або намагається повністю підпорядкувати іншого. Сімейне насильство є наслідком мінливого розуміння того, що таке влада, яке веде до спричинення психологічного, соціального, економічного, сексуального або фізичного збитку одному або декільком членам сім'ї.

Існує ціла низка закономірностей, які описують проблему сімейного насильства, яке зустрічається в соціальних групах різного рівня доходів, освіти, релігійних поглядів. Зокрема: - присутність у стосунках одного виду насильства підвищує вірогідність прояву інших форм сімейного насильства; - сімейне насильство у всіх його формах включає елементи контролю і придушення з боку того, хто його здійснює; - сімейне насильство є дуже сильним психотравмуючим чинником і веде до значних змін поведінки і психічного стану потерпілих.

В той же час, сімейне насильство неоднорідне і може бути підрозділено на цілий ряд специфічних категорій: жорстоке поводження з дітьми з боку батьків, бабусь і дідусів, інших родичів, вітчима або мачухи, а також партнерів одного з батьків (тобто вони не вступали в шлюб, але можуть проживати разом). Поняття "Жорстоке поводження" включає фізичне насильство, інцест і сексуальне насильство, а також психологічно негативне звернення, що може мати на увазі, наприклад, ігнорування дитини або залучення до насильства між батьками або іншими членами сім'ї. Дитина не повинна спостерігати акти насильства. У цьому ж ряду знаходиться ситуація, коли дитина постійно спостерігає за насильницькими відносинами між батьками, хоча сам не є безпосередньою жертвою.

Насильство стосовно пристарілих має на увазі фізичне, сексуальне і психологічне насильство і погане звернення (включаючи ігнорування) з боку дітей, підлітків або дорослих.

Насильство відносно членів сім'ї з обмеженими фізичними і психічними можливостями, має на увазі ігнорування їхніх життєвих потреб, створення умов, що утрудняють (або що роблять неможливим) їхній повноцінний розвиток, ізоляцію від інших людей;

Насильство відносно шлюбного партнера, має на увазі фізичне, психологічне, економічне і сексуальне насильство. Насильство в шлюбних стосунках може здійснюватися відносно людини будь-якої статі, але практика показує, що в 95% жертвами сімейного насильства стають жінки.

Які органи відповідають за здійснення заходів по попередженню насильства в сім'ї? - уповноважений орган державної влади з питань попередження насильства в сім'ї, який приймає і розглядає заяви про здійснення насильства в сім'ї і направляє жертви насильства в сім'ї і членів сім'ї, що знаходяться під загрозою насильства, в кризові центри, центри медико-санітарної реабілітації; - дільничні інспектора міліції і кримінальна міліція у справах неповнолітніх (у випадках, коли жертва насильства або особа, відносно якої є реальна загроза насильства в сім'ї, або особа, що зробила насильство в сім'ї, не досягли 18 років); - органи опіки, що надають допомогу у відновленні порушених прав і захищають законні інтереси неповнолітніх, які мають батьків і стосовно їх здійснено або існує загроза здійснення насильства в сім’ї); - членів їх сім'ї, що надають психологічну, педагогічну, медичну і юридичну допомогу, а також (за можливості) притулок для тимчасового перебування членів сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства; - центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї, де потерпілі перебувають добровільно на якийсь час, який є необхідним для лікування і психосоціальної реабілітації; - центри соціальних служб для молоді, які проводять соціальну інспекцію неблагополучних сімей сумісно з працівниками служби у справах неповнолітніх. Об'єкти інспекції: діти, що знаходяться на обліку в органах внутрішніх справ, пережили насильство в сім'ї, дорослі члени сім'ї, що перебувають на обліку в наркологічному диспансері, в органах внутрішніх справ.

Заяви і повідомлення приймаються по місцю проживання потерпілого.

Що є підставою для ухвалення заходів по попередженню насильства в сім'ї? - заява про допомогу жертви насильства в сім'ї (члена сім'ї, щодо якого є реальна загроза здійснення насильства); - повідомлення про насильство (загрозу) стосовно неповнолітнього або недієздатного члена сім'ї; - виявлене жертвою насильства (членом сім'ї, стосовно якого існує загроза насильства) бажання отримати захист від насильства в сім'ї у випадку, якщо повідомлення або заява поступила від жертви особисто.

Як можна попросити про допомогу? Заяви (повідомлення) про насильство в сім'ї або реальній загрозі його здійснення приймаються за місцем проживання потерпілого органами, перерахованими вище. Структура, в яку поступило повідомлення про здійснення насильства в сім'ї або реальну загрозі його здійснення, розглядає заяву і вчиняє в межах своїх повноважень заходи з попередження насильства в сім'ї.

Для того, щоб відповідні органи почали впроваджувати заходи щодо попередження насильства в сім'ї, потрібно надати особисту заяву про допомогу. У випадках, якщо повідомлення або заява поступило не від потерпілого особисто, він може просто висловити бажання про застосування відповідних заходів із попередження насильства в сім'ї. Крім того, для застосування заходів щодо попередження насильства достатньо повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальну загрозу його здійснення щодо неповнолітнього або недієздатного члена сім'ї. Повідомлення може поступити від будь-якої особи або організації.

Інформація про насильство або реальну загрозу його здійснення може бути отримана від будь-якої організації, на яку покладено здійснення заходів щодо попередження таких правопорушень, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, об'єднань громадян, окремих громадян, а також із засобів масової інформації. Крім того, інформація про неблагополучні сім'ї може поступати від органів виконання покарань, органів освіти, органів охорони здоров'я, судових органів, житлово-комунальних служб.

Провідний спеціаліст

правового відділу

Головного управління юстиції

У Кіровоградській області  

А.В. Мирошниченко