Середа, 13.12.2017, 08:19
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » Статті » Cтатті

Секретний заповіт

Майже у кожного колись виникали питання щодо спадкового права чи отримання спадщини, чи складання заповіту, яким є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт здійснюється особисто фізичною особою з повною цивільною дієздатністю. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років та здатна своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Також, повну цивільну дієздатність набуває особа в разі реєстрації шлюбу до досягнення повноліття, особа, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, неповнолітня особа, яка записана батьком або матір'ю дитини, особа, яка досягла 16 років і отримала свідоцтво про право на заняття підприємницькою діяльністю.

Зміст заповіту складають розпорядження заповідача відносно його майна, майнових прав та обов'язків. Ці розпорядження можуть бути зроблені заповідачем у будь-який час. Заповідач самостійно визначає обсяг того, що передається у спадок, він може охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті, які можуть йому належати в майбутньому, заповідати все майно або його частину.

При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається. Якщо в заповіті буде вказане майно, яке на момент відкриття спадщини буде втраченим чи взагалі не придбаним, то в цій частині заповіт буде недійсним. Частина спадщини, яка не включена до заповіту, спадкується за законом.

Складаючи заповіт заповідач має право підпризначити спадкоємця, тобто вказати в тексті заповіту особу або декількох осіб, до яких перейде право на спадкування вказаного в заповіті майна у випадку смерті першого спадкоємця до відкриття спадщини, неприйняття її, відмови від неї, усунення від спадкування, а також у разі відсутності умов при складанні заповіту з умовою.

Але мало кому відомо, що Цивільним кодексом України передбачений такий вид заповіту, як "секретний заповіт", який за процедурою складення, оформлення та нотаріального посвідчення суттєво відрізняється від загальноприйнятих, які були раніше і які й зараз складаються у переважній більшості.

Особливість секретного заповіту у тому, що нотаріус, який посвідчує такий заповіт, не має можливості ознайомитися зі змістом. Оскільки статтею 1249 Цивільного кодексу прямо не передбачена форма такого заповіту, то вважається, що він підпорядковується загальним нормам про форму та зміст заповітів, які передбачені цим кодексом. Посвідчити такий заповіт має право лише нотаріус.

Секретний заповіт подається нотаріусу у заклеєному конверті з підписом особи, що його склала. У разі, якщо підпис на конверті проставлений не в присутності нотаріуса, то заповідач повинен особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним.

На конверті, в якому знаходиться секретний заповіт, повинні міститись посвідчувальний напис і печатка нотаріуса, в якого буде зберігатись секретний заповіт. У присутності заповідача нотаріус поміщає його в інший конверт та опечатує. На конверті обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження заповідача і дата прийняття на зберігання цього заповіту.

Нотаріус вправі, за бажанням заповідача, видати йому свідоцтво про прийняття секретного заповіту на зберігання.

Якщо наміри заповідача змінилися і він бажає скасувати свій заповіт, достатньо подати заяву і отримати назад свій конверт із секретним заповітом.

При цьому підпис заповідача на заяві про скасування секретного заповіту має бути нотаріально засвідченим.

Після отримання достовірної інформації про смерть спадкодавця наступним кроком буде призначення нотаріусом дня оголошення секретного заповіту. Про це він повідомляє членів сім'ї та родичів відповідним листом, якщо місцезнаходження їх відоме, а якщо невідоме - шляхом відповідного оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Конверт із заповітом відкривається та оголошується у присутності зацікавлених осіб та двох свідків.

Про оголошення заповіту складається протокол, в якому фіксують зміст заповіт}. Протокол підписують нотаріус та свідки. Секретний заповіт після оголошення залишається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Свідоцтво про оголошення секретного заповіту, в якому відтворюється текст заповіту, видається особі, на користь якої складено заповіт, за її заявою. Якщо заповіт складено на користь кількох осіб, свідоцтво, за їх бажанням, може бути видано окремо кожному з них.

Оригінал секретного заповіту може бути виданий нотаріусом лише на письмову вимогу суду. Тоді у справах нотаріуса залишається нотаріально завірена копія цього заповіту.

Така форма заповіту має за мету максимальне збереження конфіденційної інформації та таємниці волевиявлення громадянина щодо розпорядження своїм майном на випадок його смерті. Це безумовно позитивний фактор для обрання саме такого виду заповіту.

Але існує вірогідність того, що зміст секретного заповіту, складеного самостійно громадянином, не обізнаним в законодавстві, може принципово суперечити із законодавством, мати розбіжності, суперечливості у трактуванні його змісту, що призведе до можливих ускладнень при реалізації цього заповіту при відкритті спадщини. А тому перед складанням такого заповіту краще звернутися до кваліфікованого юриста, зокрема до нотаріуса, щоб отримати консультацію, як це правильно зробити, щоб потім не виникли проблеми у спадкоємців із оформленням спадкових прав.

 

 

Провідний спеціаліст

відділу нотаріату

Головного управління юстиції

у Кіровоградській області

Н.В. Швець

Категорія: Cтатті | Додав: Zemm84 (29.12.2010)
Переглядів: 4347